ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ
ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
1. Педагог-організатор планує і організовує
позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю в освітніх
установах, за місцем проживання.
2. Вивчає індивідуальні
особливості учнів, вихованців, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок
самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку.
3. Спільно з педагогічними
колективами, колективами установ
культури, мистецтв, спортивними товариствами, творчими спілками, громадськими
об’єднаннями, сім’єю розвиває мережу гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами.
Залучає до роботи з ними кваліфікованих спеціалістів, працівників науки,
культури, мистецтва, спортсменів, тренерів, студентів, батьків.
4. Вживає заходів щодо
попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює
індивідуальну роботу з педагогічно-занедбаними дітьми, підлітками.
5. Надає консультативну
допомогу батькам, педагогічним працівникам.
6. Бере участь у організації
літнього відпочинку і оздоровленні учнів, вихованців в освітніх установах, за
місцем проживання.
7. Настановленням та
особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі:
правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей.
8. Готує дітей,
підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, злагоди та миру між усіма
нарадами, етнічними, національними, релілігійними групами.
9. Додержується педагогічної
етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або
психологічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим
шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.
10.
Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру.
ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР:
-
повинен вміти ефективно застосовувати професійні знання в
практичній педагогічній діяльності;
- повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний
розвиток.
Організовує:
− проведення
організаційно-масової та культурно-освітньої роботи в дитячих та юнацьких
організаціях, дозвілля та відпочинку дітей за місцем проживання;
− діяльність дитячих і
громадських організацій, об’єднань, допомагає в плануванні їхньої діяльності на
принципах добровільності, самостійності, гуманності і демократизму з
урахуванням ініціативи, запитів і потреб учнів.
− умови для широкого
інформування учнів про діючі дитячі й молодіжні організації, об’єднання;
− наочне оформлення школи
за тематикою роботи, яку проводить;
− дітей і підлітків до
роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами школи, в
позашкільних закладах, за місцем проживання. Особливу увагу приділяє дітям,
схильним до правопорушень, з неблагополучних сімей;
− заходи щодо попередження
бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, здійснює індивідуальну
роботу з педагогічно занедбаними дітьми, підлітками.
− канікулярний відпочинок
учнів;
− літній відпочинок
школярів: створення оздоровчих таборів різних типів, залучення до них, в першу
чергу, дітей-сиріт, напівсиріт, дітей із багатодітних, малозабезпечених,
неблагополучних сімей;
− роботу органів
учнівського самоврядування і шкільних громадських організацій, надає їм організаційно-методичну
допомогу і сприяє створенню умов для діяльності;
− планування своєї роботи,
веде у встановленому порядку документацію;
− консультативну допомогу
батькам, педагогічним працівникам.
Сприяє:
− впровадженню кращих
народних традицій, звичаїв, обрядів, свят, вихованню поваги до рідної мови,
народного танцю, пісні, музики;
− оновленню змісту і форм
діяльності організацій, об’єднань, організовує їхню колективно-творчу
діяльність відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя;
− розвитку і задоволенню
інтересів, організації дозвілля молодших школярів, вихованців груп продовженого
дня;
− класним керівникам,
вихователям у проведенні культурно-освітньої роботи з учнями, змістовній
організації відпочинку та дозвілля.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
НЕОБХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ПЕДАГОГА –
ОРГАНІЗАТОРА
1. Річний план роботи
педагога-організатора.
2. План-сітка, що випливає з
річного плану (зберігається за весь
навчальний рік).
3. Заходи по профілактиці
правопорушень серед учнівської молоді
( рада по
профілактиці правопорушень, списки дітей схильних
до правопорушень, заходи... )
4. Соціальний склад
учнівського колективу (списки сиріт, напівсиріт, дітей
із
малозабезпечених сімей... ).
5. Посадові обов’язки
педагога-організатора .
6 .Стенд по матеріалах дитячих об’єднань (назва, мета, список,
план роботи).
7. Щоденник роботи дитячого
об’єднання :
І сторінка – назва, мета.
ІІ сторінка – рада об’єднання, графік
занять (початок
та закінчення).
ІІІ сторінка – список членів об’єднання
(по класах та
домашня адреса ).
ІУ
сторінка – план роботи дитячого об’єднання на
семестр, який випливає з річного плану.
8. Папки з роздатковим
матеріалом та з методичними
рекомендаціям розробками по кожному
дитячому об’єднанню,
сценаріями.
ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ
ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
Щодня:
- планує роботу згідно з функціональними
обов'язковими та адміністративними директивами;
- перевіряє якість чергування учнів по школі;
- організовує дозвілля школярів на перервах;
- інформує учнів та учителів про поточні позакласні
та позашкільні заходи;
- надає допомогу активістам у здійсненні ними
громадських доручень;
- слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних
правил та морально-етичних вимог у закладі;
- проводить індивідуальні чи групові заняття зі
школярами згідно із планом.
Щотижня:
- планує роботу згідно з посадовими обов'язковими
та адміністративними директивами;
- проводить засідання одного із секторів органу
учнівського самоврядування;
- надає допомогу в проведенні заходу членам
громадського об'єднання;
- надає реальну допомогу (виступ, сценарії,
рекомендації і т.д.) в підготовці класних зборів (або виховних годин, або
інформаційних бесід, або екскурсій, або культпоходів, іншими словами, -
виховних заходів у межах класу);
- приймає звіт чергового по школі класу;
- проводить розважально-пізнавальний захід у межах
класу (чи паралелі класів).
Щомісяця:
- планує роботу згідно з функціональними
обов'язками та адміністративними директивами;
- готує загальношкільний розважально-пізнавальний
захід (конкурс, змагання, вікторину, дискотеку тощо);
- координує роботу та сприяє організованому
проведення засідання органу учнівського самоврядування;
- ініціює проведення зборів (конференції, брифінгу,
творчої зустрічі) із представниками громадських об'єднань та організацій);
- забезпечує випуск друкованого органу учнівського
самоврядування (газети, стіннівки, журналу і т.д.);
- забезпечує проведення загальношкільного заходу
культурно-естетичного спрямування (культпоходу, виступу артистів у межах
закладу, зустрічі із відомими людьми, театральних вечорниць, виступів
аматорських учнівських колективів і т.д.);
- бере участь у роботі школи м/о к/к;
- виступає на батьківських зборах;
- бере участь у методичних міських (обласних)
нарадах, семінарах, конференціях.
Двічі на
навчальний рік:
- сприяє проведенню загальношкільних учнівських
зборів;
- сприяє проведенню загальношкільної учнівської
конференції.
Раз на
семестр:
·
проводить
підсумки зробленого;
·
визначає
перспективи діяльності на наступний семестр.
У кінці
навчального року:
- здає звіт про виконану роботу;
- подає пропозиції до загальношкільного плану
виховної роботи.
ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК
С Е Р П Е Н Ь
·
Коригування
плану виховної роботи на новий навчальний рік;
·
Підготовка
супроводжуючих матеріалів до річного пану роботи (розробка сценаріїв);
·
Підготовка та організація свята першого дзвоника;
·
Надання
допомоги класним керівникам в організації та проведенні першого уроку.
В Е Р Е С Е Н Ь
·
Допомога
класним керівникам в організації класного самоврядування;
·
Загальношкільна
учнівська конференція;
·
Організація
роботи учнівського самоврядування (вибори активу);
·
Анкетування
учнів з теми: «Цікаві справи моєї організації»;
·
Планування
роботи дитячої організації (може поєднуватися із планом роботи учнівського
самоврядування);
·
Планування
роботи учнівського самоврядування;
·
Засідання
учнівського активу;
·
Організація
та проведення заходів до Дня вчителя;
·
Залучення
дітей до роботи гуртків, секцій, позашкільних установ та шкіл мистецтв;
·
Організація
роботи правового клубу;(« Феміда»…)
·
Подання
звіту у відділ освіти: «Про роботу дитячих організацій, учнівського
самоврядування», «Про роботу правового клубу»
Ж О В Т Е Н Ь
·
Залучення
дітей, що потребують посиленої уваги з боку педколективу до роботи шкільних
гуртків;
·
Організація
та проведення «Дня права» (до Дня юриста);
·
Організація
та проведення благодійної акції «Милосердя»;
·
Залучення
до гурткової роботи дітей пільгових категорій та дітей з сімей, що проживають у
СЖО;
·
Організація
дозвілля учнів у канікулярний період;
·
Організація
та проведення конкурсу на кращий класний куточок.
·
Підготока до районного конкурсу «Глибоцька Зіронька»
Л И С Т О П А Д
·
Організація
та проведення заходів до Дня взаєморозуміння з ВІЛ-інфікованими та хворими на
СНІД;
·
Організація
та проведення заходів до Дня вшанування пам’яті загиблих під-час голодомору;
·
Організація
та проведення заходів до Дня буковинського Віче;
·
Моніторинг
охоплення дітей позакласною та позашкільною освітою;
·
Засідання
правового клубу.
·
Г Р У Д Е Н Ь
·
Підведення
підсумків роботи дитячих організацій, учнівського самоврядування за І семестр;
·
Аналіз
виконання плану виховної роботи за І семестр ;(спільно з заступником директора з
виховної роботи) ;;;4
·
Організація
та проведення заходів до Дня Збройних сил України;
·
Організація
та проведення новорічних свят.
С І Ч Е Н Ь
·
Коригування
плану роботи на ІІ семестр;
·
Надання
допомоги органам учнівського самоврядування у коригуванні планів роботи на ІІ
семестр;
·
Організація
дозвілля школярів у канікулярний період;
·
Організація
та проведення заходів до Дня Соборності України;
· Організація та проведення акції «Назустріч мрії»;
· Підготовка та проведення районного фестивалю» Чисті роси».
Л Ю Т И Й
·
Організація
та проведення вечора зустрічі з випускниками (спільно з заступником директора з
виховної роботи);
·
Районний конкурс народної хореографії;
·
Конкурс « Містер Школи»;
·
Зустріч
із працівниками правоохоронних органів, прокуратури, суду;
·
Загально
шкільна учнівська конференція.
Б Е Р Е З Е Н Ь
·
Організація
та проведення заходів до Міжнародного жіночого дня (8 березня);
·
Організація
дозвілля учнів у канікулярний період;
·
Конкурс
на краще озеленення класної
кімнати та збереження шкільного майна;
·
Організація
та проведення заходів до Шевченківських днів.
К В І Т Е Н Ь
·
Організація
роботи комісій, щодо надання
допомоги ветеранам ВВВ;
·
Організація
заходів до Дня Перемоги;
·
Вивчення
рівня активності учнів, щодо відвідування бібліотеки;
·
Організація
та проведення заходів до Дня землі;
·
Організація
участі дітей в акціях: «Посади дерево», «Шкільний двір», «Зелена толока»
Т Р А В Е Н Ь
· Організація та проведення заходів до Дня Перемоги;
· Робота волонтерських загонів та комісій;
· Підсумкова загально шкільна учнівська конференція;
· Підведення підсумків роботи дитячих організацій,
учнівського самоврядування;
· Організація та проведення свята останнього дзвоника;
· Самоаналіз роботи за минулий навчальний рік;
· Складання плану виховної роботи на наступний
навчальний рік (спільно з заступником директора з виховної роботи);
· Підготовка матеріалів, щодо дозвілля дітей у
пришкільному таборі.
Ч Е Р В Е Н Ь
· Організація та проведення випускного балу;
· Організація дозвілля учнів у пришкільному таборі;
· Організація оздоровлення дітей в стаціонарних таборах.
МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
ПЕДАГОГА- ОРГАНІЗАТОРА
І. Педагог-організатор повинен знати:
1. Основи загальнокультурної підготовки:
- основні віхи історичного та культурного розвитку України;
- державну мову відповідно до чинного законодавства про
мови в Україні.
2. Дисципліни психолого-педагогічного циклу:
- основи педагогіки;
- сутність процесу
виховання, його загальних і конкретних цілей, завдань,
організаційних форм, засобів, методів;
- форми і методи виховання громадянина
України;
- анатомо-фізіологічні, вікові,
психологічні особливості учнів;
- зміст, форми і методи роботи з батьками;
- зміст, форми і методи організації
дозвілля дітей;
- соціально-педагогічні основи
профілактики правопорушень.
3. Методологію новаторсько-оригінальних дій:
- наукові основи інноваційних технологій
виховання;
- моделі виховних систем шкіл нового типу;
- педагогічні інновації в зарубіжній
теорії і практиці.
4. Законодавчо-нормативне забезпечення.
II. Педагог-організатор повинен володіти уміннями: загальнопедагогічними:
а) діагностико-прогностичними:
- ефективно застосовувати теоретичні
професійні знання в практичній
діяльності;
- рздійснювати
аналіз методичної та іншої літератури і визначати найбільш
оптимальні
прийоми організації позанавчальної діяльності учнів;
- озробляти необхідне методичне
забезпечення позакласних виховних заходів;
- вміти визначати конкретну мету виховного
заходу, завдання виховного
впливу;
- вміти аналізувати результати своєї роботи
і робити висновки щодо їх
вдосконалення.
б) організаторськими:
- надавати
допомогу у створенні та організації діяльності дитячих організацій,
об'єднань, рухів на основі співробітництва,
творчої співдіяльності;
- планувати і організовувати позакласну
виховну роботу;
- координувати діяльність організацій,
об'єднань у навчальному закладі та поза
ним;
- спільно з педагогічним колективом
розвивати мережу гуртків, клубів,
об'єднань за інтересами, залучати до них дітей;
- вживати заходи щодо попередження
бездоглядності та правопорушень серед
неповнолітніх.
в) фаховими:
- володіти
методикою організації позакласної діяльності дітей;
- володіти методикою підготовки,
проведення, аналізу виховних заходів;
- розвивати творчі інтереси дітей, їх
інтелектуальні здібності;
- знати і володіти формами і засобами
національно-культурного відродження
школи і впровадження в життя народних традицій, звичаїв, обрядів,
свят
рідної мови, народної пісні тощо.
РОЛЬ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА У СТВОРЕННІ СПРИЯТЛИВИХ УМОВДЛЯ САМОРОЗВИТКУ ТА
САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ – ЧЛЕНІВ ДИТЯЧОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ
Народна мудрість говорить:
„Якщо ви мислите на рік
уперед – сійте зерна,
Якщо ви мислите на десять
років уперед – садіть дерева,
Якщо ви мислите на сто
років уперед – виховуйте Людину”.
Сучасний педагог-організатор основну увагу в своїй діяльності має приділяти
особистості учня, допомагати і підтримувати учня у його саморозвитку,
самовихованні, поєднувати уміння учителя-предметника, соціального педагога,
практичного психолога, наставника, старшого товариша, здатного увійти в
референтне середовище школяра. Важлива також варіативність у діяльності
педагога-організатора в залежності від вікової групи учнів (підлітки чи
юнацтво), типу школи.
У своїй роботі педагог-організатор керується державними документами про школу, освіту, виховання, Положенням
про посадові обозки педагога-органзітора, Статутом школи, інструкціями та
наказами вищестоячих органів та директора.
Функції (або призначення)
педагога-організатора:
виховна (формування всебічно розвиненої особистості
вихованця);
розвивальна (сприяння саморозвитку особистості
кожного учня);
освітня (створення умов для формування компетенцій
школяра);
організаторська (організація і здійснення позакласної
та позашкільної роботи з учнями);
діагностична (визначення рівня вихованості окремих
учнів і колективу класу);
соціальна (виявлення впливу різних соціальних
чинників на формування учнів, нейтралізація небажаних впливів);
стимулююча (стимулювання ініціативи та самодіяльності
учнів, учнівського самоврядування);
координаційна (узгодження спільних зусиль і вимог
адміністрації, вчителів-предметників, батьків, громадськості, позашкільних
закладів);
методична (надання допомоги активу учнів, батькам,
представникам громадських організацій).
До діяльності педагога-організатора ставляться певні вимоги. Професіограма педагога-організатора
містить такі характеристики, як професійно-педагогічну спрямованість,
національну свідомість, громадянську активність, вимогливість до себе і до учнів, гуманізм, високу відповідальність, комунікабельність,
тактовність та ін.
Педагог-організатор має володіти
глибокими психолого-педагогічними знаннями та уміннями
(рефлективно-аналітичними, комунікативними, організаторськими, прогностичними,
конструктивними, креативними тощо).
У
своїй діяльності педагог-організатор весь час працює над створенням сприятливих умов
для розвитку творчого потенціалу кожного учня та його самореалізації у
навчально-виховному процесі школи, реалізації культурнонаціонального, духовного
і фізичного стану учнів, що є основою патріотичного, морально-естетичного та
національного виховання учнів, а також складовою змістовного дозвілля.
Найкраще середовище для
саморозвитку та саморелізації учнів це шкільна дитячо-юнацька
організація. Дитяча організація – прекрасне місце для задоволення природних
потреб дитини в діяльності і спілкуванні. Але саме така дитяча організація, де
дорослому відведена роль помічника, а не організація дітей, у якій дорослий вірішує,
що для дитини добре, а що ні. Дитина
внутрішньо мудра й реалістична, якщо їй дати спокій, залишити без усяких
навіювань з боку дорослих, створити певні сприятливі умови, допомогти, вона
сама розвинеться настільки, наскільки вона здатна розвинутись. За цим принципом
і слід будувати роботу дитячо-юнацьких організацій.
Плануючи роботу в шкільній дитячо-юнаціькій організації,
педагог-організатор повинен задавати собі певні питання, і знати на них чітку
відповідь:
·
Що ж усіх дітей може
об‘єднати? (прагнення зробити шкільне життя змістовним, цікавим, радісним,
бажання діяти разом);
·
Що ж для них найдорожче?
(свобода думки, дій, особистість);
·
Про кого можуть турбуватися?
(про тих, хто меньший і слабший, один про одного і про тих, хто потребує
допомоги)?
·
З ким вони будуть
співпрацювати? (з тими, кому небайдужі і зрозумілі їхні інтереси, справи; хто
готовий допомагати їм);
·
Що їх може зацікавити? (гра,
сюрприз, таємниця, вигадка, фантазія, те, що вони вирішують і роблять самі);
·
Що вони хочуть самі
вирішувати? (з ким співпрацювати, які справи
робити, які свята проводити);
·
Якщо ти будеш з ними? (то
знайдеш друзів серед своїх вихованців, допоможеш їм проявити себе в різних
цікавих справах, саморозвинутись та самореалізуватися);
Важливо зазначити, що рішення про створення дитячо-юнацької організації
повинно приматися саме учнями, а не дорослими, що безумовно відіграє важливу
роль в успішності її діяльності. Педагог-організатор повинен створити такі
умови, щоб діти прийняли правильне рішення, налаштувати їх на співпрацю.
Планування роботи організації неможливе без попереднього вивчення
інтересів, уподобань учнів. Тому на початку навчального року членами ради
повинно проводитись опитування учнів про організаторські здібності й активність
учнів, про заходи й конкурси, у яких вони залюбки взяли б участь. Після таких
опитувань з‘ясовується, які заходи переважно цікавлять дітей. На цьому і
повинно базуватися планування роботи дитячої організації.
Діяльність дітей – творча. Творчість передбачає створення нового,
оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки
так розвиваються творчі здібності. Побільше самостійності! (звичайно під непомітним
контролем з боку дорослих). Доручайте дітям самостійну організацію та
оформлення виставок творчих робіт, конкурсів, вечорів-відпочинку, свят та ін.
заходів. Пильний контроль змушує дітей «кривити душею», викликає недовіру,
збентеження, зводить нанівець спроби самостійних дій.
Роль педагога-організатора
полягає в мудрому керівництві: у
допомозі, пораді, співпраці. Це, звичайно, важливі завдання і одним із засобів
і методів розв‘язання цих завдань є учнівське самоврядування, яке,
забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу
та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої
активної життєвої позиції.
До якої діяльності ми би не
зверталися, треба завжди пам‘ятати, що:
Школа - для
дитини, а не дитина – для школи.
Особистість виникає в ранньому дитинстві,
а дитина в школі – повноцінна особистість.
Особистість дитини – суб’єкт у педагогічному процесі.
Особистість – мета освітньої системи, а не засіб для досягнення будь-якої мети.
Кожна дитина
талановита.
Кожна дитина має право на помилки.
Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.
Ідеальна модель випускника навчально-виховного закладу: патріот рідної школи та
села, корисний для суспільства, творець власного життя, веселий і
оптимістичний, толерантний та впевнений у собі.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ
ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
1. Основні завдання та зміст діяльності педагога-організатора.
Пріоритетні напрями виховної роботи в національній школі і зміст та
завдання педагога-організатора в їх реалізації.
Діяльність педагога-організатора по утвердженню в дитячих колективах
принципів демократії, гуманізму, пріоритетності вселюдських цінностей.
Діяльність педагога-організатора з координації функціонування дитячих та
юнацьких громадських організацій у школі та поза нею, наданню допомоги в
організації їх роботи.
Співпраця педагога-організатора з органами учнівського самоврядування.
Надання допомоги в проведенні культурно-освітньої роботи в дитячих та
юнацьких громадських організаціях, організація дозвілля та відпочинку
дітей за місцем проживання.
Прилучення школярів до народних традицій, звичаїв, обрядів, свят.
Організація учнівських об’єднань і доброчинних заходів, спрямованих на
виховання загальнолюдських цінностей.
Залучення дітей і підлітків до позаурочної і позашкільної роботи та за
місцем проживання.
Робота з дітьми з нестандартною поведінкою.
Організація літнього відпочинку школярів, дозвілля молодших школярів.
Впровадження нових виховних технологій, інноваційних підходів до виховної
роботи.
2. Наукові основи теорії та
методики виховання.
Впровадження сучасних технологій
виховання в педагогічні діяльності.
Моделі виховних систем нового типу.
Педагогічні інновації в зарубіжній теорії і практиці.
Використання в навчально-виховних закладах новітніх світових технологій з
проблем виховання.
Завдання та пріоритетні напрями національного виховання у відповідності з
державними національними програмами освіти.
Діяльність педколективів у створенні української національної системи
виховання.
Діяльність педагога-організатора щодо реалізації концепції національного
виховання.
Шляхи та засоби відродження народних традицій, звичаїв, обрядів.
3. Планування роботи
педагога-організатора.
- Основні вимоги до плану:
доцільність форм і методів,
забезпеченпослідовності,
систематичності і наступності у вихованні,
реальність та узгодженість у
плануванні роботи.
Методика збору необхідної для
планування інформації, відбір змісту. Форм і методів реалізації
поставлених завдань.
Координація плану роботи педагога-організатора з планами дитячих
організацій.
Особливості особистого тижневого планування педагога-організатора.
4. Наукова організація праці
педагога-організатора.
Зміст та сутність поняття наукова організація праці. Шляхи раціонального
режиму дня педагога-організатора.
Оптимізація техніки особистої праці педагога-організатора.
Проектування методів і прийомів праці.
Удосконалення умов праці.
Методика визначення і оцінки ефективності організації праці
педагога-організатора і її зв’язок з розвитком творчості
педагога-організатора.
5. Теоретики-методологічні
принципи створення та організації діяльності дитячих і молодіжних громадських
організацій, рухів, об’єднань. Проблеми
та досвід їх функціонування.
- Основні закономірності розвитку дитячих та юнацьких громадських
організацій, рухів в умовах демократизації і гуманізації сучасного
суспільства.
Мотиви формування дитячих і юнацьких в Україні та в області; мета, завдання, програмні орієнтири та характер
їх діяльності; структура, традиції, символи та ритуали.
Стимулювання активності та самодіяльності дитячих та юнацьких громадських
організацій.
Діяльність педагога-організатора з координації виховних впливів школи і
дитячих та юнацьких громадських організацій; забезпечення їх
життєдіяльності .
Проблеми та досвід функціонування дитячих та юнацьких організацій.
6. Демократизація та гуманізація
шкільного життя. Діяльність педагога-організатора у залученні школярів до
активного організаторського шкільного життя.
Прогнозування розвитку учнівського колективу.
Визначення виховної мети і завдань учнівського самоврядування.
Планування та розробка основних напрямів діяльності учнівського
самоврядування.
Організація, збір та узагальнення пропозицій учнів, учителів та батьків
щодо перспектив роботи учнівського колективу у визначенні змісту
позаурочної діяльності учнів.
Планування гурткової та клубної роботи за інтересами, загально шкільних
заходів, змісту роботи з питань організації учнівського колективу.
7. Співпраця
педагога-організатора з батьківською громадськістю.
.Засади, принципи та підходи до співпраці
педагога-організатора з батьківською громадськістю в системі національного
виховання учнівської молоді.
Форми та засоби співпраці педагога-організатора з батьками у залученні
дітей в дитячі об’єднання та організми забезпечення їх функціонування.
Засоби координації виховних впливів педагога-організатора з батьківською
громадськістю.
Методика співпраці педагога-організатора з батьківською громадськістю.
Співпраці педагога-організатора з батьками, дітей, схильних до
правопорушень.
Резерви удосконалення співпраці педагога-організатора з батьківською
громадськістю.
8. Концепція естетичного виховання школярів. Роль
педагога-
організатора в її реалізації.
Місце і роль естетичного виховання в системі національного виховання.
Естетичне виховання і формування духовності школярів.
Засоби прилучення школярів до надбань світової та вітчизняної культури.
Мета і зміст естетичного виховання учнівської молоді.
Нові підходи до естетичного виховання .
Принципи естетичного виховання, засоби їх реалізації.
Форми та види естетичного виховання, засоби формування у
школярів естетичної культури, смаків і почуттів.
Місце і роль в цьому процесі педагога-організатора.
9. Організація ігрової діяльності
школярів.
- Значення гри в житті дитини.
Зміст та структура ігор.
Види ігрової діяльності.
Пізнавальні та інтелектуальні ігри, творчі та рольові, рухливі та
спортивні.
Форми ігрової діяльності.
Народні ігри, ігри-вікторини, ігри на місцевості, вечір ігор та сюрпризів,
веселі старти.
Вимоги до підготовки та проведення ігор.
Врахування вікових особливостей дітей в організації ігрової діяльності.
Ігри в приміщенні, музичні ігри під час масовок.
Рухливі ігри на повітрі.
10. Організація
краєзнавчої пошукової роботи. Організаторська діяльність педагога-організатора з
краєзнавства.
Формування національної свідомості та самосвідомості учнівської молоді
засобами краєзнавства, прилучення школярів до історії та культури рідного
народу, його традицій у мистецтві, побуті, звичаях, національному одязі і
художніх ремеслах.
Наукова і науково-дослідницька
колективна та індивідуальна роботи з архівними краєзнавчими
матеріалами.
Спільна діяльність педагога-організатора з вчителями та батьками з
організації краєзнавчої пошукової роботи.
Напрямки краєзнавчої пошукової роботи.
Збір матеріалів, їх класифікація та обробка.
Форми активнотворчої краєзнавчої патріотичної діяльності, робота пошукових
груп.
Краєзнавчо-пропагандистська діяльність у колективах ровесників,
молодих школярів, населення мікрорайону школи.
11. Робота
педагога-організатора з дітьми з нестандартною поведінкою та профілактика
правопорушень серед неповнолітніх.
Місце і роль правовиховної роботи в
системі національного виховання учнівської молоді.
Сутність вихованості, невихованості і важковиховуваності.
Чинники, що зумовлюють важковиховуваність дитини.
Педагогічний арсенал спілкування з такою категорією дітей.
Соціально-педагогічна підтримка дітей, схильних до правопорушень.
Форми, засоби та методи профілактики правопорушень серед неповнолітніх.
Антитютюнова та антиалкогольна пропаганда серед неповнолітніх.
Профілактика наркоманії серед учнівської молоді.
Індивідуальна робота з важкими підлітками.
12. Діяльність педагога-організатора у
формуванні національної самосвідомості школярів, вихованні їх громадянських
якостей.
Теоретичні і педагогічно-психологічні чинники формування національної
свідомості школярів як основа становлення їх громадянської зрілості.
Самосвідомість у структурі особистості школяра.
Сутність, структура та функції самосвідомості.
Формування національного менталітету.
Вплив процесу національного державотворення та виховання у школярів
патріотичних почуттів до рідної Вітчизни, народу.
Підвищення мовної культури школярів, оволодіння українською мовою, яка є
державною.
Фундаментальні принципи формування рис громадянина України.
Пріоритетні напрями формування громадянської зрілості учнівської молоді.
Місце і роль в їх реалізації педагога-організатора.
13. Методика організації творчої діяльності
школярів у позаурочний час.
Теоретично-методичні положення про засоби організації навчальної діяльності школярів.
Загальна характеристика методики організації позаурочної діяльності
школярів.
Ознайомлення з досвідом роботи з питань організації навчальної діяльності
школярів.
Проведення творчих справ навчально-пізнавального характеру в аудиторії.
Захист проекту трудової та спортивно-оздоровчої творчої справи. 14. Індивідуально-творча робота.
Розробка моделей планування роботи педагога-організатора, структури та
змісту діяльності органів учнівського самоврядування.
Розробка моделей проведення колективних творчих справ, свят народознавчого
характеру, інших форм організації дозвілля.
Вироблення рекомендацій.
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ПЕРСПЕКТИВНОГО
(РІЧНОГО) ПЛАНУ
РОБОТИ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
Вступ.
Аналіз
роботи педагога-організатора за певний період, визначення мети та завдань на
наступний:
-
аналіз роботи
педагога-організатора над проблемою;
-
реалізація
завдань програми “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України”;
-
організація
виховного процесу (участь у проведенні загальношкільних виховних заходів);
-
оптимізація
діяльності органів учнівського самоврядування;
-
взаємодія з
дитячими та молодіжними громадськими організаціями (ЗНЗ, за місцем проживання);
-
співпраця з
класними керівниками, вихователями та батьківським комітетом;
-
недоліки та
труднощі в роботі, причини;
-
визначення мети
та завдань на наступний рік.
І. Організаційні заходи щодо
реалізації програми “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України”:
-
вдосконалення
мережі гуртків, секцій та інших форм позакласної діяльності;
-
організація
діагностично-прогностичної роботи у співпраці з практичним психологом та
соціальним педагогом;
-
участь у розробці
моделі виховної системи навчального закладу;
-
створення банку
виховних систем та технологій;
-
оформлення та
оновлення кабінету педагога-організатора.
ІІ. Організація виховного процесу(за
основними орієнтирами виховання):
У розділі передбачаються заходи відповідно до
рекомендацій програми “Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ
України”
2.1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і
держави.
2.2. Ціннісне ставлення до людей.
2.3. Ціннісне ставлення до природи.
2.4. Ціннісне ставлення до мистецтва.
2.5. Ціннісне ставлення до праці.
2.6. Ціннісне ставлення до себе.
ІII. Співпраця з органами учнівського самоврядування:
- організація навчання шкільного парламенту у школі
“Лідер”(чи іншій формі навчання);
-
надання допомоги
в плануванні та організації діяльності органів учнівського самоврядування;
-
участь у
проведенні спільних заходів та ін.
IV. Спільна діяльність
із позашкільними закладами, дитячими та молодіжними об’єднаннями й
організаціями за місцем проживання:
-
оптимізація
співпраці педагога-організатора із керівниками позашкільних навчальних
закладів, дитячих та молодіжних об’єднань й організацій за місцем проживання;
-
участь у спільних
виховних заходах;
-
сприяння у
залученні дітей до позакласної та позашкільної діяльності (участь учнів у
гуртках, секціях, об’єднаннях за інтересами тощо).
V. Робота з класними керівниками та вихователями:
-
участь в
методичних заходах щодо планування та організації роботи класного керівника й
вихователя з учнівським колективом;
-
проведення
спільних виховних заходів;
-
надання допомоги
класним керівникам та вихователям в організації діяльності учнівського колективу.
VI. Взаємодія з батьками та громадськістю:
-
участь в
загальношкільних заходах (батьківські збори, засідання батьківського комітету,
конференції тощо);
-
надання допомоги
в організації суспільно-корисної праці.
VII. Самоосвіта:
-
визначення
проблеми на наступний навчальний рік;
-
опрацювання
науково-методичної та психолого-педагогічної літератури;
-
планування
курсової роботи, визначення теми
докурсового (курсового) завдання;
-
підготовка до
атестації (оформлення матеріалів з досвіду роботи).
При плануванні роботи
слід враховувати єдиний режим виховної роботи, традиції школи та обов’язкові
позакласні заходи.
Самоврядування це :
Метод
організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин
відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої
особистості;
- Складова
частина системи педагогічних закладів, оскільки воно вирішує специфічні завдання
у створенні єдиного колективу дорослих і дітей;
- Наслідок
педагогічного управління дітьми з боку дорослих;
- Принцип
організації життя дитячого колективу;
- Діяльність,
яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та
спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.
Вищим органом учнівсього самоврядуваня є Учнівська рада,( Шкільний
парламент…) метою засідань якої є:
- Розвиток
навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та
зацікавленості учнів;
- Формування
вміння мислити, узагальнювати;
- Виховання
поваги до колективу, почуття відповідальності;
- Налагодження
тісних контактів і взаєморозуміння між різними гілками громадськості, спільне
вирішення проблем, профілактика виникнення конфліктних ситуацій;
- Необхідність
у творчому ставленні до справи шкільного самоврядування;
- Використання
нових інноваційних технологій у виховній роботі.
Під
час таких засідань учні навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати
рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні
права. У школярів виховується почуття патріотизму, відповідальності,
громадянської свідомості та активності.
ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ТА ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ ШКОЛЯРІВ
Розвиток соціально-педагогічної роботи в
Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних
підходів до роботи з дітьми та підлітками, значними змінами та новаціями в цій
сфері.
Вільний та всебічний розвиток особистості є
не тільки високим соціальним ідеалом, але й важливою умовою становлення
суспільства, яке орієнтується на універсальні, гуманістичні та демократичні
цінності.
У зв’язку з політичними, економічними й
соціокультурними змінами, що відбуваються в нашому суспільстві у всіх сферах
його життя, значно змінилися зміст та форми культурно-дозвіллєвої діяльності,
які мають велику силу смислового та емоційного впливу на особистість.
Сучасні методи і форми культурно-дозвіллєвої
діяльності школярів обумовлений потребами суспільства в розширенні демократії
та гласності, удосконаленням суспільних відносин, розвитком різнобічних
здібностей учнівської молоді, продуктивним проведенням їх дозвілля.
Сучасні методи організації культурно-дозвіллєвої діяльності
школярів
В організації культурно-дозвіллєвої
діяльності школярів сьогодні виділяють такі основні методи:
Методи гри й ігрового тренінгу
Гра
– самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра
виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських
здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.
Методи театралізації
Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через
особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить учнів з
різноманітними сюжетами життя.
Метод змагання
Змагання – внутрішня „пружина” розкручування
творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.
Метод рівноправного духовного
контакту.
Він заснований на спільній
діяльності дітей і дорослих „на рівних”. Педагоги-організатори, соціальні
педагоги, учні – рівноправні члени шкільного клубу, драмгуртка, творчих
об’єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.
·
Методи
ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації,
довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка
виховує, – це ситуація що спеціально створюється вихователем.
·
Імпровізація
– дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація
виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації – це
породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі
наслідування з привнесенням свого авторського початку.
·
Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
У
педагогічній літературі прийнята така класифікація форм організації виховання,
в основу якої покладено кількість учнів, які беруть участь у виховному заході.
Розрізняють масові, групові та індивідуальні форми. До масових форм виховної
роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції,
тижні різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси,
олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.
Масові
форми роботи.
Найпоширеніші
форми масової виховної роботи — це читацькі конференції, лекції, вечори,
зустрічі, кінофестивалі.
Групові форми роботи — це клуби, гуртки, екскурсії, походи, класні виховні години
тощо. Найбільш дієвою і популярною формою позакласної виховної роботи є клуб.
Діяльність
шкільних клубних об'єднань спрямована не стільки на результат, скільки на
процес, що приносить задоволення його учасникам.
Найважливіші функції клубу:
·
Стимулювання
суспільної активності шляхом організації дозвіллєвої діяльності великих мас
людей.
·
Розвиток
соціально-культурної творчості.
·
Широке
спілкування в результаті спільної діяльності.
·
Забезпечення
культурного відпочинку й розваг.
За
тематичною спрямованістю клуби бувають економічні, історичні, політичні,
культурологічні, світоглядні, народознавчі, юридичні, інформаційні, відео-клуби,екологічні
клуби,
любительські
клуби .
Індивідуальні форми виховної
роботи:
Читання художньої літератури, колекціонування,
філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання
тощо. Індивідуальні форми
роботи повинні пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів
на конференції, до участі в конкурсах, олімпіадах. Особливе місце серед
індивідуальних форм виховної роботи належить позакласному читанню. Обговорення
книги бажано організувати таким чином, щоб виникали дискусії, обмін думками. Особливу
увагу слід звернути на учнів, які мало читають, і на тих, хто захоплюється
детективною літературою, для них треба підбирати цікаві книги, в яких
порушуються важливі морально-етичні проблеми.
Цікавою
формою індивідуальної виховної роботи є колекціонування – збирання однорідних
предметів, які викликають науковий, художній, історичний інтерес. Цим процесом
потрібно керувати. Учні найчастіше колекціонують марки (філателія), монети
(нумізматика), художні листівки, плакати, репродукції, мінерали, плоди, насіння
тощо. Інколи корисною може бути організація в класі виставки і огляду колекцій,
які є в учнів. Таку виставку потрібно ретельно готувати: вивісити гарно
оформлене оголошення, повідомити про виставку в стінній газеті, переглянути
попередньо всі експонати, скласти план проведення виставки.
Дозвілля, як
ніяка інша діяльність, надає можливість учневі усвідомити себе особистістю,
індивідуальністю, самоствердитися, розвинути свої інтереси та здібності та
одночасно усвідомлювати себе частиною колективних спільнот.
КОМІСІЇ УЧНІВСЬКОГО
САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
Комісія з
питань захисту прав дітей та допомоги у проблемних
ситуаціях
1
Проводити постійну просвітницьку роботу з питань вивчення прав дитини
відповідно до статей Конвенції ООН про права дитини, законів України. Вчити
правильно знаходити шляхи захисту своїх прав та інтересів.
1. Організувати роботу психологічних та
правових консультаційних пунктів.
2. Налагодити співпрацю:
- з державними структурами: управлінням
у справах дітей, сім’ї та молоді, службою у справах неповнолітніх, соціальною
службою молоді, кримінальною міліцією у
справах неповнолітніх та ін.;
-
зі
спеціалістами: юристами, лікарями, психологами, педагогами та ін.;.
3. Створити банк методичних розробок та
рекомендацій щодо питань правового виховання та профілактики проблемних
ситуацій у дітей та підлітків, а також різноманітних матеріалів для підготовки
та проведення дискусій, ток-шоу, КВН, брейн-рингів, спільних круглих столів
дітей з батьками, вчителями, представниками різних державних структур тощо.
4. Готувати, підтримувати та
реалізовувати різноманітні проекти відповідно до напряму діяльності комісії.
5. Постійно проводити соціологічні
дослідження і виявляти найвагоміші проблеми дітей різного віку для проведення з
ними необхідної роботи та надання потрібної інформаційної чи іншої (по
можливості) допомоги.
6. Постійно приділяти увагу дітям
сиротам, дітям з обмеженими можливостями, дітям із багатодітних та
малозабезпечених сімей, а також талановитим і творчо обдарованим.
7. Організувати висвітлення роботи
комісії, ведення розмов та дискусій на сторінках шкільної
та районної газет.
Комісія з питань
загальної та додаткової освіти
1. Брати активну участь в
організації та проведенні предметних тижнів, олімпіад, конференцій. Відзначати
найактивніших учасників та переможців.
2. Проводити соціологічні
дослідження серед учнів, учителів та батьків з проблемних питань навчання та
організації навчального процесу, перспективи здобуття подальшої освіти,
необхідності отримання в даний час позашкільної освіти та взаємовідносин між
вчителями та учнями.
3. Налагоджувати співпрацю з управлінням
освіти, БДТЮ. Знаходити спільні шляхи вирішення проблем, які існують у системі
освіти. Організовувати і проводити диспути, круглі столи та конференції з
даного питання.
4. Організовувати проведення
тематичних модульних спецкурсів, семінарів та тренінгів з питань, які не
входять до шкільних програм.
Комісія з питань
преси та інформації.
1. Створити інформаційну базу даних,
необхідних для діяльності кожної комісії ради дітей. Постійно працювати над
поновленням матеріалів.
2. Відповідним чином оформлювати та
відправляти адресатам вихідну документацію (інформаційні листи) про діяльність
кожної комісії та ради дітей у цілому.
3. Налагодити шляхи отримання інформації
про оголошені конкурси, семінари і конференції, фестивалі, свята, місце та
умови їх проведення.
4. Налагоджувати зв’язки та співпрацю з
редакцією газети « Новий день»та «Освіта Буковини».
5. Випуск тематичних стінгазет. Раз у
два місяца – випуск шкільної газети
«
Шкільний вернісаж»
Комісія
з питань спорту та здорового способу
життя
1.Організувати
серед дітей просвітницькі акції щодо небезпеки формування залежності від
комп’ютерних ігор, гральних автоматів тощо.
2.Організувати
просвітницьку роботу спільно зі структурами охорони здоров’я стосовно напряму
профілактики та захисту під час поширення таких захворювань, як: грип,
туберкульоз, кишкові інфекції тощо.
1. Сприяти профілактиці раннього
статевого життя, материнства у шкільному віці та подібних проблемних питань.
2. Проводити необхідні опитування,
анкетування та соціологічні дослідження. Результати такої роботи передавати
відповідним структурам чи організаціям.
3. Налагодити співпрацю зі спортивними
школами, тур- центром , лікарями та
психологами для спільного проведення акцій, заходів, спортивних і туристичних
змагань тощо.
4. Підготувати тренінги та проводити
навчання членів даної комісії .
5. Висвітлювати результати роботи
комісії в засобах масової інформації.
Комісія
з питань екології та краєзнавства
1.
Сприяти
розвитку духовності дітей області, відчуття взаємозалежності людини і природи.
2. Постійно проводити просвітницьку
роботу з питань збереження навколишнього середовища, починаючи з території
власного дому, навчального закладу, села і т.д.
3. Налагодити співпрацю з відповідними
владними та громадськими структурами. Укласти договори про співпрацю у
проведенні акцій, заходів, суботників тощо.
4. Заохочувати дітей до вивчення історії
свого краю, малої батьківщини, шанобливо ставитися до місць ушанування
пам’яті людей та історичних подій.
5. Сприяти результативній роботі з
питань озеленення приміщень та подвір’їв, вулиць, парків .
6. Організовувати та проводити
різноманітні заходи (акції, свята та конкурси ,екскурсій) з теми екології
навколишнього середовища.
7. Висвітлювати роботу в засобах масової
інформації.
Комісія
з питань культури та дозвілля
1Зібрати банк методичних рекомендацій
та сценаріїв проведення різноманітних заходів як ділового, так і розважального
характеру.
3. Постійно допомагати іншим комісіям у
проведенні свят, фестивалів, конкурсів та зустрічей.
4. Зібрати банк даних про творчо
обдарованих дітей школи.
5.
Організувати різноманітні
екскурсії.
Комісія
з питань роботи з дітьми молодшого та середнього шкільного
віку
1. Організувати
навчання старшокласників, що мають бажання працювати з дітьми молодшого та
середнього шкільного віку з питань організації їх діяльності у позаурочний час
та роботи їх органів самоврядування.
Підготувати та провести
різноманітні заходи, свята,розваги,ігри
ЗВІТ
ПРЕЗИДЕНТА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
(ЗРАЗОК)
Скажіть мені, чи можна жить без школи?
Мабуть, що так,
але б я не змогла,
Бо це – мій
рідний дім, моя дорога
До повного змістовного життя!
Сенс дитячого самоврядування полягає не в тому, щоб діти включалися в
існуючі піраміди керівництва – виховання, а в тому, щоб вони набували
особистого досвіду, демократичних стосунків.
Самоврядування розвиватиметься в разі, коли цього
захочуть самі діти, які відчувають у ньому потребу, необхідність. Діти багато можуть, якщо їм цікаво!
Структура учнівського самоврядування, яка склалася в школі поєднує в собі форми учнівської самоорганізації котрі
відповідають потребам творчого розвитку особистості, скерованої на
загальнолюдські та національні цінності. Ця структура залежить від учнівських
колективів, інтересів та запитів школярів.
Учнівське самоврядування в школі має велике значення.
Учні набувають передового досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується життєва
позиція та світогляд, основою якого є
загальнолюдські цінності. Під час
засідань шкільного парламенту – два рази в місяць та занять гуртка “ Основи учнівського самоврядування» в кожен вівторок - учні набувають навичок відстоювати власну
думку, розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і
чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити
правильні висновки .
Велику
роль у роботі шкільного парламенту відіграє методична допомога з боку
педагогічного колективу, співдружність дітей і дорослих, батьків.
Шкільний парламент - найвищий
орган учнівського самоврядування .складається
із представників делегації від кожного класу, яких обирають на зборах.
Очолює шкільний парламент – президент- учениця 11класу
Шкільний парламент включає в себе таки комісії , чия робота базується на проектах і обговорюється на засіданях парламент.
Це комісії:
1. Комісія з
питань захисту прав дітей та допомоги у проблемних
ситуаціях
2.
Комісія з питань загальної та додаткової
освіти
3. Комісія з питань
преси та інформації.
4. Комісія з
питань спорту та здорового способу життя
5. Комісія з питань екології та краєзнавства
6. Комісія з питань культури
та дозвілля
7. Комісія з питань роботи з дітьми
молодшого та середнього шкільного віку.
Всі разом плануємо та проводимо на високому рівні спільні виховні заходи:
бесіди, круглі столи, акції, екскурсії, КВК,естафети, традиційні і обрядові
свята, новорічні ранки, різноманітні конкурси: малюнків, пісень, віршів,
гуморесток… Традицією школи стало проведення ряд свят:
Ø ДЕНЬ ЗНАНЬ;
Ø День вчителя;
Ø предметні тижні;
Ø свято Миколая;
Ø новорічні ранки з учнями молодших класів;
Ø бал-маскарад для старшокласників;
Ø свято Валентина;
Ø виховні заходи присвячені Т.Г.Шевченку.
Ø День гумору,
Ø День скорбі,
Ø Зустріч випускників;
Ø Останній дзвоник;та інші.
Участь у всіх районних конкурсах та фестивалях , де зажди маємо
призові місця.
Також організовуються зустрічі з працівниками
різних служб (міліції, медицини, соціальних служб для молоді),
ветеранами війни та праці, письменниками рідного краю. Маючи дієву модель
учнівського самоврядування, Глибоцька ЗОШ
дає знання, виховує в дусі патріотизму, вчить добра, порядності. Це
реальний шлях, на якому наша школа долає соціально-культурні розриви між нею та
життям. Саме тому учнівський колектив сильний та організований, з чіткою
системою самоврядування і відповідальністю перед суспільством за навчання і вчинки..
Наша школа – є частинкою великої
української держави. І ми щасливі , що
народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі .
Положення про шкільну дитячу організацію
“Країна Барвінкова”.
Загальні положення:
1.1Учнівська
організація “Країна Барвінкова” – це організація школярів віком від 6 до 10
років, які за бажанням класами об’єднуються у містечка. Жителі “Країни
Барвінкової” називаються барвінчатами. В країні є свої традиції, закони,
символіка і атрибути. Організація допомагає згуртуванню дітей, сприяє розвитку
індивідуальних, творчих та інтелектуальних здібностей, а також навичок
самоврядування.
1.2.
Систематично щопонеділка для жителів
“Країни Барвінкової” проводяться загальні дисциплінарні лінійки, що сприяє
вихованню у дітей таких якостей, як відповідальність, дисципліна, порядок,
охайність, самоповага та взаємоповага один до одного.
1.3.На
початку року в кожному містечку обирається мер, новообраний мер складає
присягу. Мери класів-містечок утворюють мерію – вищий орган “Країни
Барвінкової”. Мерія базується на принципах представницької демократії,
рівенства всіх її учасників, підзвітності класним колективам.
1.4.
Організація діяльності “Країни Барвінкової” має двоступеневу структуру –
загальношкільну та класну із чітким взаємозв’язком органів самоврядування
класів із загальношкільним, що знаходить своє відображення у підпорядкуванні
перших останнім, а також у консультативному педагогічному керівництві органами
учнівського самоврядування “Країни Барвінкової” з боку педагога-організатора та
класних керівників.
Основні закони
“Країни Барвінкової”:
-
застосовувати процедури та технології захисту інтересів, прав і свободи своїх
однолітків;
-
виконувати громадянські обов’язки в межах “Країни Барвінкової” та держави
загалом;
-
закон вчителя (в країні не допускається прирікання та грубість до наставників);
-
закон доброти, честі, поваги і любові до рідних, близьких людей, однолітків
(люби ближнього свого, як себе самого);
-
закон взаємодопомоги, взаємовиручки;
-
закон бережливості (усі громадяни шкільної країни повинні бережливо ставитись
до підручників та іншого шкільного майна);
-
повага до національних традицій, вивчення свого краю та історії України;
-
розвиток власних здібностей і талантів;
-
“навчання і труд, спорт і здоров’я – поруч ідуть”.
Символіка “Країни
Барвінкової”
Девіз барвінчат:
Ми – веселі, активні діти,
Бо цвітінням барвінка
зігріті!
Навчатися – уміємо,
Працювати – зуміємо,
Відпочивати – не забудемо,
По Країні Барвінковій
подорожувати будемо.
Гімн “Країни Барвінкової”
( на мотив пісні- “Рідний край”)
1к.
Край, де ми народились,
Де ростемо, живемо,
Батьківщиною ніжно
Із любов’ю звемо.
Приспів:
Рідний край, рідний край,
Ти Вітчизно наша.
Різні в світі землі є,
Але ти - найкраща.
2к.
І ліси, і рівнини,
Ріки, гори, поля, -
Все це наша Вітчизна,
Неозора земля.
3к.
Щоб могли всі народи
Жити в спільній сім’ї,
Захистимо природу,
Бережімо її
Назви гуртів та девізи .
|
Гурт
|
Девіз
|
|
Мальва
|
Сонце
сяє на небесах
Ми
– веселий дружній клас.
Разом
будемо рости,
Друзів
будем берегти.
|
|
Веселка
|
По
веселці промчимося
Труднощів
не боїмося.
Все
зуміємо і зможемо
В
конкурсах переможемо.
|
|
Дзвіночки
|
Ми – дзвіночки, дзвіночки
Із сонця і води.
Ми
чуйними і добрими
Будемо
рости.
|
|
Сонечко
|
Сонечко!
Сонечко!
Ми
– промінчики твої
Будемо
справжніми людьми
На
рідній землі.
|
|
Лелечата
|
Здобуваймо
більше знань
Хлопчики
й дівчата!
Недарма
ж нас звуть усіх
Юні
лелечата!
|
|
Морячки
|
Ми
– команда корабля
І
надійна й ділова.
В
нас талантів водограй,
Який
хочеш вибирай!
|
|
Посмішка
|
Труднощі
з посмішкою долаємо
І
завжди перемагаємо!
|
|
Козачата
|
Тепло
своїх долонь,
Розуму
і серця,
Ми
Україні рідній віддаєм!
|
|
Калинка
|
Без
калини нема України,
Без
добра немає людини!
|
„Веселкова Країна” - це добровільне ,
самодіяльне , дитяче
об’єднання молодших школярів та класоводів - дорослих. Організація
об'єднує в основі
добровольності учнів та класних керівників 1 -- 4 класів.
Мета шкільного дитячого об’єднання;
1.
Пізнати нове ,
пережити його у своїх почуттях , мріях
,
будучи у
тій чи іншій ролі.
2.
Навчитися поважати себе і
оточуючих.
3.
Випробувати себе у різних
ролях.
4.
Допомагати батькам по - господарству.
5.
Навчитися допомагати один одному у навчанні.
6.
Навчитися нових пісень , освоїти
нові ігри.
7.
Дізнатися про щось
нове або просто помріяти і
пофантазувати.
Структура дитячого
об’єднання
Основою
об’єднання є певний колектив дітей 1-4 класів. Форму будови первинного
колективу і програму діяльності визначають члени колективу. Первинний колектив
самостійно визначає ритуал урочистості посвяти
в об’єднання, зміст законів, традицій, звичаїв, символів і атрибутів.
Діти утворюють загони які об’єднують 10 і більше учнів 1-4 класів. Загони
можуть ділитися на ланки, групи, команди. Доручення в класах визначаються також
в залежності від обрання шляху та доріжки.
Члени дитячого об’єднання, їх права та обов’язки :
Вступити до шкільного
дитячого об’єднання може
будь-яка дитина віком
від 6 до 10 років, яка проживає на
території селища і навчається
в школі незалежно від національності,
соціального положення, виношення
до релігії. Прийом в організацію
проводиться добровільно,
індивідуально та за
згодою батьків або
осіб які їх замінюють. Членами дитячого
об’єднання рахуються і ті
люди, які за
рішенням колективу та
ради дитячого об’єднання прийняті
в організацію. Всі члени
об’єднання мають рівні права, виконують основні
закони.
Закони об’єднання:
1.
Єдності слова
і діла.
2.
Дружби товариськості.
3.
Чесності і
совісті.
4.
Турботи і
милосердя.
РЕКОМЕНДАЦІЙНІ
НАЗВИ ДИТЯЧИХ КЛУБІВ, ОБ’ЄДНАНЬ,
ЗА ІНТЕРЕСАМИ
Старший шкільний вік та середній вік:
-народознавство: «Берегиня»
«Легенда», «Витоки», «Обрій», «Джерело»,
«Полонина»,
«Народознавці», « Краяни»,
«Перевесло», «Кришталеві струни», «Заповіт».
-екологія : «Планета», « Юні екологи», «Зелений
світ», «Голубий
обрій», «Флора»,
«Чисті джерела», «Сонячні дороги»,
«Карпати», «Шовкова косиця», « Едельвейс», « Еколог».
- милосердя: «Турбота», « Гаряче серце», « Данко», «
Неспокійні
серця», «
Компас Гайдара», «Горизонти надій».
- мистецтво: « Рідне
слово», « Чарівні дані», « Пегас», «Синевир»,
«Імені Шевченка», « Духовність», « Фантазія»,
«Чарівне люстерко», «Шляхетні панянки».
-організація дозвілля: «Романтик», «Факел», « Свіжий вітер»,
«
Форум», «Голубі вітрила», « Мелодія», «Єва»,
«Зустріч»,
«Компас», « Горизонт», « Світанок».
Молодший шкільний вік:
«Дзвіночок», « Барвінок», « Соколята»,
«Світанковий обрій», «Веселята», «Струмочок»,
«Чомучки», «Чарівне горнятко», «Срібні
джерела», « Бабчина галявина», « Криничка»,
«Промінець»
